Вакстерам украйинскою — Бумбокс
Тебе не зваблює дим, ну і грець з ним, Я забуваю слова, кругом голова, Хтось запускає чутки у дворі, Що є між нами чівава…
Я б говорив, але ти загубила смак, А почуття вже давно як німе кіно, Можливо, в тебе ок, а я ніяк… Чому не тиснемо газ, а на гальмо?
Питання вічні - навіщо і чому, Я схожу з розуму в сні і на яву, А як ті ночі в Криму, тепер кому? Ти не одна і належиш вже йому…
Писклявий твій голосок, як електрошок, Що п’яний я без вина - твоя вина, І знати будуть про це мабуть усі, Розкажуть їм на фм мої пісні!
Приспів Згадаю сніжно-білі стіни, від роботи втома, Нас в квартирі двоє, звідки ми і хто ми? І хто ми? Вицвілі шпалери, кава без упину, Поясніть же тепер нам вахтери, Ну чому без неї гину...
Минає ніч, що в полон захопила нас, Ти зачекай, не біжи, а мені вже час, І якщо вихід один, то скажи, Чому це доля нас зводить раз у раз?
Все розкладати втомився на місця, Все припиняв, починав і без кінця, Дотики рук твоїх плавили мій метал, Ти елемент номер п’ять, елемент творця.
Йде до завершення гра, а ти мовчиш, Розмову нашу веду - киваєш лиш, Хвилин п’ятнадцять до ранку маєм ми, Не викликай, зможу сам собі піти …
Давай відправимо справу у архів, Позбудемось один одного номерів, Не запитати й піти я не міг, А може просто цього не хотів…
Приспів Згадаю сніжно-білі стіни, від роботи втома, Нас в квартирі двоє, звідки ми і хто ми? І хто ми? Вицвілі шпалери, кава без упину, Поясніть же тепер нам вахтери, Ну чому без неї гину...