Квити у волосси — Бумбокс

Вступ та куплет:

(Все тем же перебором)

Вона носила квіти в волоссі, І ними грався він і ще вітер. Здавалося, давно вже дорослі, Але кохали щиро, мов діти.

Відчинені серця, щирі очі, Таких не так багато є в світі. Лилися сльози щастя щоночі, Обіцянки на завжди любити.

Будиночок на розі двох вулиць, Паркан плющем осіннім завитий. Здавалося, дощі схаменулись, Здавалося, завжди буде літо.

Лише один дзвінок телефону, І варто тільки їм захотіти, Повіяло теплом з-за кордону, А отже, неодмінно летіти…

Припев: (боем) Не обіцяй назавжди, не обіцяй навічно,- Де твоє, моє завтра? У скронях вітер свище. Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба. Залежить час найближчий, Та не завжди від тебе.

І раптом все змінилось навколо: Проблеми, ціни, сни, сподівання. Роз’їхалися як діти в школу: Що першим було, стало останнім.

Їй у Варшавській спальні райони, Йому Москву бетоном залити. Але кохання у таксофонах Приречене не довго прожити.

Куди ведуть строкаті дороги? Чому ви заблукали у світі? Вас сотні, тисячі, вас мільйони В Ізраїлі, Канаді, на Кріті.

Є спогади про те, як було все. Надія є на те, як все буде. Нас доля стрімко течію несе, Бо ми є не титани – ми люди…

Припев: (боем) Не обіцяй назавжди, не обіцяй навічно,- Де твоє, моє завтра? У скронях вітер свище. Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба. Э-е-е….!!! Э-о-о-о…!!! Залежить час найближчий, Та не завжди від тебе.

Залежить час найближчий, Та не завжди від тебе.

Проигрыш

Не обіцяй кохати завжди, не обіцяй навічно,