Балада про малви — София Ротару

Заснули мальви бiля хати, Iх мiсяць вийшов колихати. I тiльки мати не засне, Мати не засне, Жде вона мене.

Приспів: О, мамо рiдна, ти мене не жди, Менi в наш дiм нiколи не прийти. З мойого серця мальва проросла, I кров'ю зацвiла. Не плач же, мамо, ти ж бо не одна - Богато мальв насiяла вiйна. Вони тобі шепочуть восени: "Засни, засни, засни, засни..."

У матерiв є любi дiти, А у моєï - тiльки квiти. Самотнi мальви пiд вiкном, Мальви пiд вiкном Заснули вже давно.

Приспів: Як зiйде сонце - вийди на порiг, I люди вклоняться тобi до нiг. Пройдися полем - мальви буйних лук Торкнуться твоïх рук. Життя, як пiсня, що не вiдзвенить, Я в мальви сам для тебе буду жить, Якщо ж не встиг я ласки принести - Прости, прости, прости, прости...