Скрипочка — Ани Лорак

Не співай же, скрипочко, і не плач, Ти душі моєї не розщулиш. Струни срібні більше не зазвучать, Пальці білі смичок вже забули. Я з тобою говорити могла, Як з своєю рідною сестрою. Про любов, про щастя, про діла, Про все таємне, тільки із тобою.

Знала ти усі мої думки, Розуміла всі мої капризи. Розділяла радощі і сум Почуттів моїх незайманіх кризи. Я з тобою більше не поділюсь Всім отим, що зачепило душу. Наче в струни темні залягло Зазвучало, я ж мовчати можу.

Більше сестро, не співай же, не плач, Не розтравлюй душу, прошу, молю! Ти мені розрадою була, А тепер мовчи, мовчи, мовчи!

Я з тобою говорити могла, Як з своєю рідною сестрою. Про любов, про щастя, про діла, Про все таємне, тільки із тобою.

Я з тобою говорити могла, Як з своєю рідною сестрою. Про любов, про щастя, про діла, Про все таємне, тільки із тобою.

Соло

Не співай же, скрипочко, і не плач, Не співай... Не співай же, скрипочко, і не плач, Не співай... не співай... Не співай же, скрипочко, і не плач, Не співай...