Весна — Олег Скрипка

Я піду до річеньки Стрічати зірочки, Зазирать як падають, Ловити їх жменями. Наберу у пазуху Оцих бризок-вогників Затанцюю радісний, Зрадію до смерті.

Поженусь за райдугой, Злечу по-під хмарами, Передам по радіо: "Прощай, рідна Батьківщино".

Весна, весна, весна, весна прийде, Весна, весна, весна, весна вгамує. Весна, весна, весна, весна прийде, Весна, весна, весна, весна.

Я біду не вижену, Сама з мене вискочить, Побіжим, покотимся, Заведемо бесіду. Наберусь хороброщів, Спитаю у горя: "Чи мене не викине Упасти у море?"

Забіжу до Зіночки, Хильнемо по чарочці, Поведуся лагідно, Поділюся жалощами.

Весна, весна, весна, весна прийде, Весна, весна, весна, весна вгамує. Весна, весна, весна, весна прийде, Весна, весна, весна, весна.

Бу-бу-буй, бу-бу-бу-бу-бу-буй.

Всесвіту пронизливий, Відкрий правди трішечки: "Чи мене не вистачить Загинути по весні?"

Весна, весна, весна, весна - на дворі красна. Весна, весна, весна, весна - гуй. Весна, весна, весна, весна - на дворі красна. Весна, весна, весна, весна.

Бу-бу-буй, бу-бу-бу-бу-бу-буй.