Ті Ві — Lюk

Ти ще чекатимеш сонця без меж перепливеш цю ніч, переживеш ще приймач покірно плаче і зірки як помаранчі марно освітлюють дім, де тебе вже нема

переплутані вени ліхтарі в далеких містах без тебе одинокі антени помирають у небесах кохана

нічним слайдами у голові твої повернення вічне тіві всі маршрути вже відомі кожна річ в моєму домі має колір любові і тіла твого

Небезпечну і тривалу цю дорогу до вокзалу можеш звичайно здолати якщо ти сама