Твоя — Vivienne Mort

Коси по вітру вона розпустила, Тихо пішла до води Боса й роздіта по снігу ходила Снігом вкривало сліди

Ти бачиш, я вчуся, Мучуся я Може, я дійсно просила побути сама, Але ж я твоя

Очі з тих пір не змінились у неї, Весни не дали нових Тугу її розуміють лілеї, Бачили втрати живих

Падає, падає Сніг, що не випав торік Боже, дозволь і мені почути твій сміх, Поглянь у мій бік Поглянь у мій бік

Ти бачиш, я вчуся, Мучуся я Може, я дійсно просила побути сама, Але ж я твоя Але ж я твоя