Небо Сумних Ночей — Nokturnal Mortum

То моя земля квітне на очах То свої крила розпускає сокіл птах Біля річки, що тече немов кров На цій землі я знайшов свою любов

То не ніч, а крук летів Своїм крилом по небу зорі розкидав То не дощ, а сльози з моїх очей Я дивлюсь в небо сумних ночей

Коли осінь турботу з душі змива В серці залишиться вічна весна Моє небо сумних ночей... В світі так мало дивних речей...