Душею і тілом — Мерва

Сиджу у кімнаті душею розп’ятий, І серцем там, де літо з весною Завжди в одній ролі звуть у рай. Пливи мій корабель в омріяну даль, А знову йде дощ, А потім туман, А потім туман.

Мені б доторкнутись до свого бажання Хоча би на мить. Почути той голос, який завжди правий, І плавить лід. У клітці моїй нема більш надій Ще один день посилив мій біль.

Чомусь плачу я.

Мої старі рани змішались з новими Хоч вовком вий. У слабому тілі не знайдеться сили Для нових дій. Ти чуєш мій спів з мого вікна. Ти мабуть також не можеш заснуть.

Чомусь плачу я.

Де в клітці моїй нема більш надій Нема більш надій. Де ще один день посилив мій біль Посилив мій біль, посилив і твій.