When Gods Leave Their Emerald Halls — Drudkh

Холодні далекі зірки тануть У темній воді лісових озер, Сонце, що котиться тропою богів За чорніючі пагорби, Вітер, що пестить неслухняну Гриву польових трав - Все зберігає мовчання, Наче відчуває близьку загибель.

Туман укутає ліси В передранкові сутінки, Підніматиметься Над мовчазною водою До верховіття дерев.

Роси блищатимуть На лугах в останній раз, Зустрічаючи схід сонця.

Осінь зодягне холодні хащі В потускніле золото, Дощі змиють яскравість фарб...