Мукачево — Океан Ельзи

Вступление

Bm7 Am Dm C5

Куплет 1

Десь на набережній в Мукачеві, Там де душу виймає сакура. Влаштував би собі побачення, Із собою з вісімдесятих я. І спитав би у себе, хлопчика, Що побачив мене, дорослого. Чи хотів би він стати голосом, N.C. Покоління тих, кому болить..

Приспів

Тих, хто не мовчить, Я не хочу ніколи існувати — без імені. Я не хочу ніколи засинати — у камені! Я нікому не буду віддавати — ім'я своє, Тим, ким я був — тим я і є! Тим, ким я був..

Куплет 2

Десь у Львові на Драгоманова, В паралельному з нами просторі. Побалакав би під каштанами, Із собою із дев'яностих я. І спитав би у того підлітка, Що на мене з під лоба дивиться. Чи хотів би він стати дзеркалом, Покоління тих, кому болить..

Приспів

Тих, хто не мовчить, Я не хочу ніколи існувати — без імені. Я не хочу ніколи засинати — у камені! Я нікому не буду віддавати — ім'я своє, Тим, ким я був — тим я і є! Тим, ким я був..

Куплет 3

Десь у скверику, на Подолі я, Видно з далеку сяйво місячне. Сів би випити, під магнолію, Із собою, десь із двотисячних. І спитав би себе натхненного, Що не дуже уважно слухає. Чи хотів би він стати пам'яттю, N.C. Покоління тих, кому болить..

Приспів

Тих, хто не мовчить, Я не хочу ніколи існувати — без імені. Я не хочу ніколи засинати — у камені! Я нікому не буду віддавати — ім'я своє, Тим, ким я був — тим я і є! Тим, ким я був — тим я і є..

Бридж

N.C. Покоління тих, кому болить!

Приспів

Тих, хто не мовчить, Ми не хочу ніколи існувати — без імені. Ми не хочу ніколи засинати — у камені! Ми нікому не буду віддавати — ім'я своє, Ті, ким були — тими і є! Ті, ким були — тими і є! Ті, ким були — тими і є! Ті, ким були — тими і є..