Не твоя вийна — Океан Ельзи: текст песни

Вступление

Бій на світанні. Сонце і дим. Мало хто знає, Що ж буде з ним. Що буде завтра В юних думках? В когось надія, А в кого — страх.

Гілля калин похилилося. Мама, кому ж ми молилися? Скільки іще забере вона Твоїх дітей, не твоя війна?

Стали батьками Доньки й сини, Все кольорові Бачили сни. І цілували Руки брехні, За тихі ночі — Віддали дні.

Гілля калин похилилося. Мама, кому ж ми молилися? Скільки іще забере вона Твоїх дітей, не твоя війна?

Так було добре, Там і колись. Там, де без поту I там, де без сліз. Тільки не було В тому мети – Я так не можу, А як зможеш ти?!

Гілля калин похилилося. Мама, кому ж ми молилися? Скільки іще забере вона Твоїх дітей, не твоя війна?

Гілля калин похилилося. Мама, кому ж ми молилися? Скільки іще забере вона Твоїх дітей, не твоя війна?