Буде нам з тобою що згадати — Плач Еремii

Буде нам з тобою що згадати Після довгих збавлених ночей Вивчив я далекий звук гармати І тривожний блиск твоїх очей

Твої очі квіти темно сині На на узбіччі радісних доріг Чи зустрінемось з тобою знову На своїх дорогах бойових

Будуть стрільно розриватись глухо І дрижати в вибухах земля Вийдеш ти в ту сторону, послухай Де в багряних полум`ях поля

І почуєш грізну борню волі І вкриється кров`ю битий шлях Будуть хлопці йти суворочолі В сіруватих наче ніч рядах

І пройдуть вони безмежним краєм Крізь руїни сіл дерев і трав І напевно ти тоді згадаєш Хто любов і мужність поєднав.