Арешт — ТНМК

I Ти уяви собі – падає Боінг Людей кида сила ваги Як погані бі-бої вони падають вниз Найпоганіша криза із усіх криз

Я у салоні і саме в цей час Хтось на небі надав мені шанс І я зустрів її врешті решт Але все це змінив мій арешт Я бачу сни. Я бачу сни

Ти до мене не ходи, не дзвони Коли я бачу сни, коли я бачу сни

II Поки наш літак падав униз Я пригадав, що читав десь колись Що у кожній (ої) тварі має буть хтось В собаки – собака, в Юнони – Авось

У моря – річка, у дома - тин, У Петра Марічка, все з двох половин Ми - два береги, Буда та Пешт Все було б добре, якби не арешт

III Що було потім, розповім в двох словах Вирішив я припинити цей жах Її взяв на руки, крила розкрив Я покинув літак і на землю злетів

Сяяло сонце, я сів на траву В її очи я зазирнув І зрозумів, що нема в світі меж Але все зіпсував мій арешт

IIII Ось любов, так любов, я долоні простер Але поруч з’явився гелікоптер Суворі люди, пси, автомати Сказали, що право я маю мовчати

Оце так ламбада, засада така Але я був винен, я пілот літака Вона не встагла сказати – “І я тебе теж”, - Ось так і відбувся мій арешт

P.S. Вийде сонце, виведе з омани Але ранок не лікує рани Спи не спи, журися не журися Не зустрілися, то хоча б наснися

P.P.S. Коли сон минає, ви часу не гайте Прокидайтесь, але пам’ятайте Що, все може бути. На цьому бувайте Я все це вигадав. Вибачайте