Dm C5 Gm Dm E5
Dm
Скільки печалей і скільки морок,
C5
І ти вже не можеш ступити крок,
Gm Dm E5
І вже зупиняєш серце, рахуючи втрати.
І так нам бракує добрих вістей
В країні, в якій так багато дітей
Знають як варто жити й за що помирати.
Та клітка для птаха така тісна
І легко дається нам кожна весна,
І час обривається вранці відлунням прибою.
Dm
По нас залишаються радість і сміх.
C5
Любити – це значить бути для всіх.
Gm A#5 A#5 D5
Вірити – значить уміти вести за собою.
D5 E5 C5 D#5
Знову горять, горять мости і зводяться стіни,
Gm A#5 D5 E5
Але тримають нам горішні основи
D5 E5 C5 D#5
Діти, які, які проросли в небо країни,
Gm A#5 D5 E5
Діти, що стали нам продовженням мови.
Країна, яка не тримає зла.
Країна, яка тут завжди була.
Країна, в яку повертають дощі,
Про яку так легко писати вірші.
Країна – більше за будь-яке зло.
Любити її за те, що було.
Любити кожне з її світань.
В мене лишається пару питань.
Що нас тримає тут взагалі.
Нас тут так мало на цій землі.
Нам так щедро світять зірки.
Це діти вертаються від ріки.
Діти вертають в свої доми.
Це ми тут лишаємось жити, це ми.
І повен дім голосів і гостей.
Дихає тихо країна дітей.
D5 E5 C5 D#5
Знову горять, горять мости і зводяться стіни,
Gm A#5 D5 E5
Але тримають нам горішні основи
D5 E5 C5 D#5
Діти, які, які проросли в небо країни,
Gm A#5 D5 E5
Діти, що стали нам продовженням мови.
Dm C5
Єй.. Чуєшь?.. Горять мости..
Gm
Оує.. Країна дітей.. воу воу є..
Dm
Та скільки ж всього треба пережити їм,
C5
Щоб блукаючи по світу вони скрізь були своїми.
Gm
І якими бути треба, щоб навколо розуміли
Dm Em
Чому в вухах є шум, чому чорне вже не біле
І вогонь у серцях вогонь у очах вогонь
За вікном вогонь
Все чуже навколо свого
І скільки в небі журавлів шукає прихистку весною
Скільки душ восени вони забрали із собою в небуття
Dm
Що то є життя, в чому його кошт
C5
Більше сльози не течуть просто очі залив дощ
Gm
Він може змиє бруд сухий, змиє попіл до кінця
A#5 (A#5 D5)
Але не змиє слід історії з молодого лиця.
D5 E5 C5 D#5
Знову горять, горять мости і зводяться стіни,
Gm A#5 D5 E5
Але тримають нам горішні основи
D5 E5 C5 D#5
Діти, які, які проросли в небо країни,
Gm A#5 D5 E5
Діти, що стали нам продовженням мови.
D5 E5 C5 D#5
Знову горять, горять мости і зводяться стіни,
Gm A#5 D5 E5
Але тримають нам горішні основи
D5 E5 C5 D#5
Діти, які, які проросли в небо країни,
Gm A#5 D5 E5 D5
Діти, що стали нам продовженням мови.