Кра на дитей feat алёна алёна — Океан Ельзи
Dm C5 Gm Dm E5
Скільки печалей і скільки морок, І ти вже не можеш ступити крок, І вже зупиняєш серце, рахуючи втрати. І так нам бракує добрих вістей В країні, в якій так багато дітей Знають як варто жити й за що помирати. Та клітка для птаха така тісна І легко дається нам кожна весна, І час обривається вранці відлунням прибою. По нас залишаються радість і сміх. Любити – це значить бути для всіх. Вірити – значить уміти вести за собою.
Знову горять, горять мости і зводяться стіни, Але тримають нам горішні основи Діти, які, які проросли в небо країни, Діти, що стали нам продовженням мови.
Країна, яка не тримає зла. Країна, яка тут завжди була. Країна, в яку повертають дощі, Про яку так легко писати вірші. Країна – більше за будь-яке зло. Любити її за те, що було. Любити кожне з її світань. В мене лишається пару питань. Що нас тримає тут взагалі. Нас тут так мало на цій землі. Нам так щедро світять зірки. Це діти вертаються від ріки. Діти вертають в свої доми. Це ми тут лишаємось жити, це ми. І повен дім голосів і гостей. Дихає тихо країна дітей.
Знову горять, горять мости і зводяться стіни, Але тримають нам горішні основи Діти, які, які проросли в небо країни, Діти, що стали нам продовженням мови.
Єй.. Чуєшь?.. Горять мости.. Оує.. Країна дітей.. воу воу є..
Та скільки ж всього треба пережити їм, Щоб блукаючи по світу вони скрізь були своїми. І якими бути треба, щоб навколо розуміли Чому в вухах є шум, чому чорне вже не біле І вогонь у серцях вогонь у очах вогонь За вікном вогонь Все чуже навколо свого І скільки в небі журавлів шукає прихистку весною Скільки душ восени вони забрали із собою в небуття Що то є життя, в чому його кошт Більше сльози не течуть просто очі залив дощ Він може змиє бруд сухий, змиє попіл до кінця Але не змиє слід історії з молодого лиця.
Знову горять, горять мости і зводяться стіни, Але тримають нам горішні основи Діти, які, які проросли в небо країни, Діти, що стали нам продовженням мови.
Знову горять, горять мости і зводяться стіни, Але тримають нам горішні основи Діти, які, які проросли в небо країни, Діти, що стали нам продовженням мови.