(Пісня на слова Тараса Шевченка)
Em C Em C
Стоїть в селі Суботові
Em C Em C
На горі високій
D G
Домовина України —
H Em
Широка, глибока.
Em C
Ото церков Богданова.
Em C
Там-то він молився,
D G
Щоб москаль добром і лихом
H Em
З козаком ділився.
Em
Мир душі твоїй, Богдане
Hm
Не так воно стало;
C
Москалики, що заздріли,
G
То все очухрали.
Am
Могили вже розривають
Em
Та грошей шукають,
H
Льохи твої розкопують
H
Та тебе ж і лають,
C
Що й за труди не находять
G
Отак-то, Богдане
D
Занапастив єси вбогу
G
Сироту Украйну
H
За те ж тобі така й дяка.
Церков-домовину
Нема кому полагодить
На тій Україні
Em C
Отаке-то, Зіновію,
Em C
Олексіїв друже
D G
Ти все оддав приятелям,
H Em ...
А їм і байдуже.
Кажуть, бачиш, що все-то те
Таки й було наше,
Що вони тілько наймали
Татарам на пашу
Та полякам…
Може, й справді
Нехай так і буде
Так сміються ж з України
Стороннії люди
Не смійтеся, чужі люде
Церков-домовина
Розвалиться… і з-під неї
Встане Україна.
І розвіє тьму неволі,
Світ правди засвітить,
І помоляться на волі
Невольничі діти
H
І помоляться на волі
Невольничі діти…
Em
І помоляться